Президент США доручив адміністрації розробити план затяжної економічної ізоляції Ірану, зміщуючи акцент із прямого військового втручання на тривале економічне удушення. За інформацією американських чиновників, нова стратегія передбачає радикальне скорочення іранського нафтового експорту та максимальне обмеження портового судноплавства. Перехід до жорсткої блокади розглядається Вашингтоном як оптимальний інструмент тиску за умов, коли поновлення масштабних бомбардувань несе неприйнятні геополітичні ризики, а перспективи швидкого дипломатичного врегулювання залишаються ілюзорними після квітневого припинення вогню.

Загострення ситуації пов'язане із відмовою американської адміністрації від триетапного плану деескалації, запропонованого Тегераном. Іранська ініціатива передбачала негайне розблокування Ормузької протоки в обмін на відстрочення ядерних переговорів. Однак Вашингтон вважав ці поступки недостатніми, категорично відмовившись пом'якшувати свою ключову вимогу — запровадження двадцятирічного мораторію на збагачення урану з подальшим безстроковим міжнародним контролем. Експерти попереджають, що подібна безкомпромісність може перевести конфлікт у затяжну фазу без чітких перспектив підписання мирного договору.

Новини про підготовку довгострокової блокади негайно позначились на глобальному енергетичному ринку, де вже сформувався гострий дефіцит через перекриття Ормузької протоки. Біржові котирування продемонстрували різке зростання: ф'ючерси на північноморську марку Brent подорожчали на 2,9%, досягнувши позначки 114,46 долара за барель, а американська легка нафта WTI синхронно зросла до 102,79 долара. Збереження статусу-кво гарантує утримання світових цін на вуглеводні на аномально високих рівнях у середньостроковій перспективі.